Рудинский, Михаил Яковлевич (Jr;nuvtnw, Bn]gnl Xtkflyfnc)

Рудинский Михаил Яковлевич
Рудинский Михаил Яковлевич
	Рудинський Михайло Якович
Дата рождения	14 октября 1887
Место рождения	Ахтырка, Харьковская губерния
Дата смерти	23 июня 1958 (70 лет)
Место смерти	Киев
Страна	СССР
Род деятельности	врач, археолог, педагог, музеевед
Научная сфера	археология
Место работы	Институт археологии АН УССР
Альма-матер	Харьковский Императорский университет
Учёная степень	доктор исторических наук
Учёное звание	профессор

Михаи́л Я́ковлевич Руди́нский (укр. Миха́йло Я́кович Руди́нський; 14 октября 1887, Ахтырка, Харьковская губерния — 23 июня 1958) — украинский советский археолог, доктор исторических наук, основатель Полтавского краеведческого музея, учёный секретарь и заведующий отделом первобытной археологии Института археологии АН УССР.

Биография

Михаил Яковлевич родился в 1887 году в городе Ахтырка Харьковской губернии (ныне Сумской области Украины). Закончил историко-филологический факультет Харьковского университета. Проводил археологические разведки в окрестностях Путивля. Работал в Полтавском краеведческом музее, стал одним из первых его директоров. Параллельно участвовал в археологических экспедициях, исследовал палеолитические стоянки Пушкари (где стал первооткрывателем деснянской группы), Мезин, Журавка; мезолитические и неолитические на Средней Десне; ранней трипольской культуры в Озаринцах на Среднем Днестре. В 1924 году был одним из инициаторов и участников создания научного сборника «Археологія» — официального печатного органа Института археологии Национальной Академии наук Украины. По инициативе Всеукраинский археологический комитета подготовил «Записку по вопросу археологического исследования Днепрэльстановской территории». В 1934 году арестован НКВД по обвинению в «контрреволюционной деятельности» и сослан на 3 года в Архангельскую область, где работал на лесоповале. Одновременно с ним были арестованы директора музеев в Киеве, в Днепропетровске и других городах Украины. В конце сороковых годов учёный смог вернуться на Украину в Институт археологии АН УССР. С 1949 года входил в состав редакционной коллегии серии Археологічні пам'ятки УРСР. До своей смерти, в 1958 году, Михаил Яковлевич исследовал Каменную могилу. Результат этих исследований — книга «Кам’яна могила» была опубликована в 1961 году, уже после смерти учёного.

За свою жизнь Михаил Яковлевич написал свыше 50 научных работ. 22 июля 1989 года М. Я. Рудинский был посмертно реабилитирован прокуратурой г. Киева.

Основные труды

Архитектурне обличчя Полтави (укр.). — Полтава, 1919. — 35 с.
Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла (Охтирський повіт на Харьківщині) (укр.) // Записки Українського наукового товариства дослідування й охорони пам'яток старовини та мистецтва на Полтавщині. — Полтава, 1919. — Вип. I. — С. 79—94. Архивировано 13 июля 2024 года.
Розшуки по піскових надбережжях річок (укр.) // Бюлетень кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. — Київ: УАН, 1925. — Вип. 1. — С. 41—45.
Матеріяли до вивчення неолітичної доби сточища р. Ворскла. Стація в ур. Біла Гора під Полтавою (укр.). — Київ: УАН, 1926. — 19 с. Архивировано 15 июля 2024 года.
Передісторичні розшуки у північно-східній Чернігівщині (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — Київ, 1926. — С. 13—32. Архивировано 10 марта 2022 года.
Кварцитові вироби в інвентарі пізньонеолітичних стацій Україні (укр.) // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. — Київ: УАН, 1927. — С. 264—285. Архивировано 17 декабря 2023 года.
Археологічні досліди р. 1926 (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 7—15. Архивировано 3 марта 2022 года.
Смячка (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 118—122. Архивировано 3 марта 2022 года.
Досліди на Кам'янеччині (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 123—143. Архивировано 3 марта 2022 года.
Досліди на Полтавщині (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 144—153. Архивировано 3 марта 2022 года.
До питання про культури «мезолітичної доби» на Вкраїні (укр.) // Антропологія: річник кабінету. — Київ: УАН, 1928. — С. 73—94.
Пам'ятки Лоханського острова (укр.) // Антропологія: річник кабінету. — Київ: УАН, 1928. — С. 143—168.
Археологічні збірки Полтавського державного музею (укр.). — Полтава, 1928. — 36 с.
Досліди в Журавці (укр.) // Антропологія: річник кабінету. — Київ: УАН, 1929. — Т. II. — С. 140—151.
Матеріяли до вивчення передісторії Поділля (укр.) // Антропологія: річник кабінету. — Київ: УАН, 1929. — Т. II. — С. 152—191.
Старо-Орлицький скарб неолітичної доби (укр.) // Антропологія: річник кабінету. — Київ: УАН, 1929. — Т. II. — С. 261—268.
Доісторичне минуле Києва (укр.) // Київ: провідник / за ред. Ф. Ернста. — Київ: ВУАН, 1930. — С. 21—43. Архивировано 9 декабря 2023 года.
Кантамирівські могили римської доби (укр.) // Записки Всеукраїнського археологічного комітету. — Київ: ВУАН, 1930. — Т. I. — С. 127—158.
Журавка. Спровоздання за розкопини р. 1929 (укр.) // Антропологія: річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. — Київ: ВУАН, 1930. — Т. III. — С. 97—122.
Мар'янівська стація (з матеріялів експедиції понад Сеймом) (укр.) // Антропологія: річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. — Київ: ВУАН, 1930. — Т. III. — С. 179—190.
Поповгородський вияв культури мальованої кераміки (укр.) // Антропологія: річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. — Київ: ВУАН, 1930. — Т. III. — С. 235—259.
До питання про палеолітичну знахідку в с. Шаповалівці на Конотопщині (укр.) // Четвертинний період / відп. ред. В. Різниченко. — Київ: ВУАН, 1931. — Вип. 1—2. — С. 37—42.
Деякі підсумки та ближчі завдання палетнологічних вивчень у межах УСРР (укр.) // Антропологія: річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. — Київ: ВУАН, 1931. — Т. IV. — С. 145—184.
Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в українському палеоліті (укр.) // Археологія / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1947. — Т. I. — С. 7—22. Архивировано 13 июля 2024 года.
Пушкари (материалы к истории изучения палеолитических стоянок у с. Пушкари Новгород-Северского района на Черниговщине) // Советская археология / отв. ред. Б. Д. Греков. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1947. — Т. IX. — С. 171—198.
Мачухська експедиція Інституту археології в 1946 р. (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1949. — Т. II. — С. 53—79. Архивировано 20 апреля 2022 года.
Стоянки з мікролітичним інвентарем на острові Кізлевому (Пороги) (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1949. — Т. II. — С. 264—276. Архивировано 20 апреля 2022 года.
3 матеріалів Дністрянської експедиції 1945 р. (Палеолітичні стоянки Сокіл, Китайгород, Колачківці) (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1949. — Т. II. — С. 299—314. Архивировано 20 апреля 2022 года.
Каменная Могила (предварительное сообщение о работах 1951 г.) // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1952. — Вып. 1. — С. 21—31. Архивировано 13 декабря 2023 года.
Дубно-Кременецька палеолітична експедиція (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. IV. — С. 143—154. Архивировано 20 апреля 2022 года.
Вовнигские поздненеолитические могильники (к вопросу об оформлении могильников Мариупольского типа) // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1955. — Вып. 4. — С. 147—151. Архивировано 25 апреля 2023 года.
К вопросу о наскальных изображениях Каменной Могилы // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. С. Н. Бибиков. — К.: Изд-во АН УССР, 1955. — Вып. 5. — С. 64—70. Архивировано 14 января 2024 года.
Перший Вовнизький пізньонеолітичний могильник (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Т. VI. — С. 151—161. Архивировано 20 апреля 2022 года.
Погорілівка (з матеріалів Середньодеснянської експедиції 1949 р.) (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Т. VI. — С. 163—171. Архивировано 20 апреля 2022 года.
Петроглифический комплекс Каменной Могилы // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. С. Н. Бибиков. — К.: Изд-во АН УССР, 1957. — Вып. 7. — С. 20—31. Архивировано 17 апреля 2023 года.
К вопросу о древнепалеолитических орудиях из кварцита // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры / отв. ред. Т. С. Пассек. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — Вып. 73. — С. 126—132.
Кам’яна Могила (корпус наскельних рисунків) (укр.) / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. — 140 с.
Результати екскурсії в Кременчуцький та Кобеляцький повіти 20.ІХ — 29.Х.1922 р. (укр.) // Археологічний літопис Лівобережної України. — 2002—2003. — № 2/1. — С. 23—27. Архивировано 4 июня 2023 года.

Литература

Шовкопляс И. Г. М. Я. Рудинский (1887—1958) // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. С. Н. Бибиков. — К.: Изд-во АН УССР, 1959. — Вып. 8. — С. 175—178. Архивировано 6 августа 2016 года.
Даниленко В. Н. М. Я. Рудинский // Советская археология. — 1959. — № 4. — С. 328.
Граб В. І., Супруненко О. Б. Доля Михайла Рудинського // Археологія. — 1992. — № 4. — С. 91—101.
Михайло Якович Рудинський (1887—1958): біобібліографічний покажчик (укр.) / уклад. І. Г. Шовкопляс, О. Б. Супруненко, О. І. Удовиченко. — Київ—Полтава: ВЦ «Археологія», 2001. — 32 с. Архивировано 3 октября 2023 года.
Іващук Л. А. Михайло Якович Рудинський (1887—1958) та його внесок у розвиток музейної академічної справи // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — Київ, 2009. — Вып. 24. — С. 335—340.
Яненко А. С. Археологічні колекції музеїв Чернігівщини у 1945—1946 рр. (за матеріалами архіву М. Я. Рудинського) (укр.) // Сіверщина в історії України. — Київ—Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 531—535.
Яненко А. С. Музеї Полтавської області та їх участь в археологічних дослідженнях регіону в 1945 р. (за матеріалами архіву М. Я. Рудинського) (укр.) // Музейний вісник. — Запоріжжя, 2014. — Вип. 14. — С. 293—301.
Цеунов І. А. Дослідження палеолітичних пам’яток широкими площами в радянській Україні на межі 20 — 30-х рр. ХХ ст. (укр.) // Магістеріум. — Київ, 2017. — Вип. 67. — С. 89—94. Архивировано 17 августа 2024 года.
Михайло Рудинський і Полтавський музей (укр.) / відп. ред. О. Б. Супруненко. — Полтава: Дивосвіт, 2017. — 192 с. Архивировано 18 сентября 2023 года.

Рудинский Михаил Яковлевич
Рудинський Михайло Якович

Дата рождения	14 октября 1887(1887-10-14)
Место рождения	Ахтырка, Харьковская губерния
Дата смерти	23 июня 1958(1958-06-23) (70 лет)
Место смерти	Киев
Страна	СССР
Род деятельности	врач, археолог, педагог, музеевед
Научная сфера	археология
Место работы	Институт археологии АН УССР
Альма-матер	Харьковский Императорский университет
Учёная степень	доктор исторических наук
Учёное звание	профессор