Молчановский, Феодосий Николаевич (Bklcgukfvtnw, Syk;kvnw Untklgyfnc)
Феодосий Николаевич Молчановский | |
---|---|
укр. Теодосій Миколайович Мовчанівський | |
Дата рождения | 9 мая 1899 |
Место рождения | Берестовец, Киевская губерния |
Дата смерти | 10 мая 1938 (39 лет) |
Место смерти | Быковня, УССР |
Страна | Российская империя→ СССР |
Род деятельности | археолог, музейный работник |
Научная сфера | археология |
Место работы | ИИМК УССР |
Альма-матер | Киевская духовная семинария, Одесская духовная семинария |
Известен как | исследователь археологических памятников древнерусского периода |
Феодо́сий Никола́евич Молчановский (1899—1938) — советский археолог и музейный работник.
Биография
[править | править код]Родился в селе Берестовец в семье священника[1]. В 1913 году окончил Уманское духовное училище, обучался сперва в Киевской, а затем в Одесской духовных семинариях. На протяжении 1918—1925 годов преподавал и заведовал школами в Берестовце, Краснополке, Верхнячке. В 1925 году направлен в Бердичев для организации окружного музея и архива. В 1926—1928 годах — директор, в 1928—1932 годах — заместитель директора по научной работе Бердичевского историко-культурного музея-заповедника. В 1933 году приглашён на работу в секцию истории материальной культуры ВУАН (с 1934 года — Институт истории материальной культуры), где возглавил сектор феодального общества. В дальнейшем занимал должность учёного секретаря института, вёл семинар по вопросам методики полевых исследований[2]. Состоял в комиссии, принявшей решение о сносе Михайловского Златоверхого собора[3][4]. В ходе исследований Софийского собора возвратил мощи киевского митрополита Рафаила (Заборовского) в гробницу, чем способствовал их сохранению[5].
В 1938 году обвинён в принадлежности к «антисоветской националистической организации», арестован и помещён в Лукьяновскую тюрьму[2]. При допросах Молчановский был вынужден свидетельствовать против бывшего директора Института истории материальной культуры Ф. А. Козубовского и других своих коллег[6]. 8 мая «тройкой» при Киевском областном управлении НКВД он был приговорён к высшей мере наказания. Расстрелян 10 мая 1938 года в Быковнянском лесу[2].
Посмертно реабилитирован 12 мая 1971 года постановлением президиума Киевского областного суда[2].
Научная деятельность
[править | править код]В 1923 году участвовал в исследованиях поселений и могильников белогрудовской культуры под руководством П. П. Куринного, в 1924 году предпринимал самостоятельные разведки поселений трипольской культуры на Уманщине[7]. В 1926—1929 годах обследовал территорию позднейших Бердичевского, Любарского и Ружинского районов Житомирской области, самостоятельно и совместно с П. П. Куринным занимался раскопками памятников от палеолита до Нового времени. В 1929 году приступил к многолетним раскопкам древнерусского Райковецкого городища[8][9][10]. С этого же времени систематически принимал участие в изучении Ольвии[11][12], в 1930—1932 годах работал в составе Бужской археологической экспедиции под руководством Ф. А. Козубовского[13]. В 1931 году обследовал городище Колодяжина и другие памятники в районе Любара и Бердичева[14], в 1933 году руководил Южно-Киевской областной комплексной экспедицией[15]. Осуществил масштабные археологические исследования Коростеня (1934)[16][17], Киева (1934—1937)[18][19][20][21][22], Вышгорода (1934—1937)[23][24][25], Городска (1936—1937)[26].
После ареста и казни Ф. Н. Молчановского многие его научные разработки использовались В. К. Гончаровым, Л. А. Голубевой, В. И. Довженком, Г. Ф. Корзухиной, М. К. Каргером без прямого упоминания имени исследователя[1][27][28].
Публикации
[править | править код]- Бердичівський соціально-історичний музей імени т. Дзержинського (відкрито 14/XI 26 р.) (укр.) // Український музей / гол. ред. П. Курінний. — Зб. I. — Київ, 1927. — С. 247—248.
- Бердичівський державний історико-культурний заповідник: провідник (укр.). — Харків: Пролетар, 1931. — 52 с. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- Класова суть речевого ритуалу в похованнях XVII—XVIII ст.: за матеріалами археологічних розкопів у м. Бердичеві 1929 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН, 1934. — С. 125—134.
- Проти класововорожої контрабанди в науці: з приводу «Записок Всеукраїнського археологічного комітету» (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН, 1934. — С. 171—181.
- Райковецька державна археологічна експедиція 1933 року (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН, 1934. — С. 210—211.
- Обработка металла на Украине в XII—XIII вв. по материалам Райковецкого городища // Проблемы истории докапиталистических обществ. — 1934. — № 5. — С. 83—92.
- Археологічні дослідження в Києві (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 3—4. — Київ: Вид-во ВУАН, 1935. — С. 104—105. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Робота Райковецької археологічної експедиції 1934 року (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 3—4. — Київ: Вид-во ВУАН, 1935. — С. 105. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Чергові методологічні питання трипільської проблеми (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН, 1935. — С. 65—86. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Райковецьке городище ХІ—ХІІІ ст. (попереднє повідомлення про дослідження городища за 1929—1934 рр.) (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН, 1935. — С. 125—176. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Експедиційні роботи Інституту історії матеріальної культури в 1935 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський. — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН, 1935. — С. 209—210. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Ячменьов М., Мовчанівський Ф. Нові археологічні розкопки у Києві (укр.) // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 7—8. — С. 57—60.
- Матеріали дослідної роботи Райковецької археологічної експедиції в 1934 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. М. І. Ячменьов. — Кн. 2. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1937. — С. 35—65. Архивировано 26 марта 2023 года.
- Археологічна розвідка на території кол. Михайлівського собору в Києві (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. М. І. Ячменьов. — Кн. 2. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1937. — С. 123—127. Архивировано 26 марта 2023 года.
Примечания
[править | править код]- ↑ 1 2 Беляєва, Калюк, 1989, с. 125.
- ↑ 1 2 3 4 Яненко, 2016, с. 91.
- ↑ Новак, 2023, с. 206—207.
- ↑ Костючок О., Латуха Т. Стенограма наради щодо питання зняття мозаїк і фресок Михайлівського монастиря, яка відбулася 4 серпня 1934 року (укр.) // Ruthenica / наук. ред. В. Ричка, О. Толочко. — Київ: Lаurus, 2012. — Т. XI. — С. 130—146. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- ↑ Барсукова О. Вважалися знищеними радянською владою: у Софії Київській знайшли мощі митрополита Заборовського (укр.). УП.Життя (30 мая 2022). Дата обращения: 2 декабря 2023. Архивировано 30 мая 2022 года.
- ↑ Новак, 2023, с. 208.
- ↑ Павленко, 2017, с. 138.
- ↑ Яненко, 2016, с. 90—91.
- ↑ Павленко, 2017, с. 139—159.
- ↑ Курінний П. Раєцька могила на Бардичівщині (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 71—78. Архивировано 3 марта 2022 года.
- ↑ Павленко, 2017, с. 159.
- ↑ Каряка О. В. Вплив радянської ідеології на археологічні дослідження в Ольвійській експедиції в середині 30-х років XX ст. (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25). — С. 71—77. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- ↑ Товкайло М. Т. Слідами Бозької археологічної експедиції 1930—1932 рр. (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25). — С. 56—70. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- ↑ Павленко, 2017, с. 159—161.
- ↑ Беляєва, Калюк, 1989, с. 127.
- ↑ Козубовський, 1934, с. 43—44.
- ↑ Латуха, 2013, с. 218.
- ↑ Козубовський, 1934, с. 46—47.
- ↑ Ячменьов, Телічко, 1937, с. 67—70.
- ↑ Каргер М. К. Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города / отв. ред. А. Л. Монгайт. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958. — Т. I. — С. 59, 83—86, 100—104, 109—111, 132, 151—152, 178—182, 196—198, 205—208, 218—220, 223—224, 295—298, 400—401, 413, 535. Архивировано 4 декабря 2023 года.
- ↑ Іванисько, 2003.
- ↑ Івакін В. Г. Історія археологічних досліджень давньоруських поховальних пам’яток Києва (укр.) // Древности 2011. — Харьков: ООО «НТМТ», 2011. — Вип. 10. — С. 305. Архивировано 2 июля 2022 года.
- ↑ Козубовський, 1934, с. 41—42.
- ↑ Ячменьов, Телічко, 1937, с. 70.
- ↑ Шовкопляс, 2000.
- ↑ Латуха, 2013, с. 218—222.
- ↑ Шовкопляс, 2000, с. 183.
- ↑ Андрєєв В. Віктор Петров та його діяльність під час «перебудови» української академічної науки (1930-ті рр.): внесок в археологію (укр.) // Scriptorium nostrum. — 2018. — № 2 (11). — С. 24. Архивировано 2 декабря 2023 года.
Литература
[править | править код]- Козубовський Ф. А. Експедиційні дослідження Інституту матеріальної культури ВУАН 1934 року (укр.) // Вісті Всеукраїнської Академії наук. — 1934. — № 8—9. — С. 40—50. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- Ячменьов М. І., Телічко В. П. Археологічні експедиції Інституту історії матеріальної культури в 1936 році (укр.) // Вісті Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки. — 1937. — № 1. — С. 67—78. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- Беляєва С. О., Калюк О. П. Т. М. Мовчанівський. Сторінки наукової біографії (укр.) // Археологія. — 1989. — № 2. — С. 125—130. Архивировано 10 февраля 2015 года.
- Шовкопляс Г. М. Вишгород і його замовчувані дослідники (укр.) // Археологічні відкриття в Україні 1994—1996 років / відп. ред. М. Ю. Відейко. — Київ: Прайм, 2000. — С. 181—185. Архивировано 20 апреля 2022 года.
- Іванисько С. Археологічні дослідження Софійського собору в 1936 р. під керівництвом Мовчанівського Т. М. (укр.) // Проблеми та досвід вивчення, захисту, збереження і використання архітектурної спадщини: матеріали Перших науково-практичних Софійських читань. — Київ: Фенікс, 2003. — С. 105—108.
- Білокінь С. Про видання, заборонені на стадії верстки, або тиражі яких було знищено, 1920—1941 (укр.) // До джерел: збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ—Львів, 2004. — Т. II. — С. 554—602. Архивировано 2 декабря 2023 года.
- Михайлов К. А., Елшин Д. Д. Новые архивные материалы по археологическому изучению древнего Киева // Археологические вести / отв. ред. Е. Н. Носов. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2004. — Вып. 11. — С. 226—232.
- Латуха Т. И. Исследования Ф. Н. Мовчановского в Полесье (по документам Научного архива Института археологии НАН Украины) // Археологія і давня історія України. — 2013. — Вып. 11. — С. 215—223. Архивировано 24 мая 2023 года.
- Козюба В. Дослідження Десятинної церкви і прилеглої території у 1936—1939 роках (короткий огляд негативів розкопок з Наукового архіву ІА НАН України) (укр.) // Opus mixtum. — 2015. — Вип. 3. — С. 27—36. Архивировано 16 мая 2018 года.
- Яненко А. Історія музейної археології УСРР (1919—1934) (укр.) / наук. ред. Н. Абашина. — Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2016. — 368 с.
- Павленко Л. В., Павленко С. В. Бердичівський державний історико-культурний заповідник у другій половині 20-х — на початку 30-х рр. ХХ ст.: археологічний аспект діяльності (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25). — С. 136—182.
- Йолшин Д. Неопублікована стаття про розкопки 1937 року в садибі Художньої школи (Десятинної церкви) в Києві (укр.) // Opus mixtum. — 2021. — Вип. 9. — С. 47—60. Архивировано 15 апреля 2022 года.
- Новак О. С. Унормування професійної діяльності пам’яткоохоронців у радянській Україні (1919 — 1930-ті роки): дис. ... докт. філософії (укр.). — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2023. Архивировано 6 ноября 2023 года.
- Родившиеся 9 мая
- Родившиеся в 1899 году
- Умершие 10 мая
- Умершие в 1938 году
- Персоналии по алфавиту
- Учёные по алфавиту
- Археологи СССР
- Выпускники Уманского духовного училища
- Выпускники Одесской духовной семинарии
- Похороненные в Быковнянских могилах
- Расстрелянные в Украинской ССР
- Исследователи Древней Руси
- Родившиеся в Уманском районе
- Посмертно реабилитированные в СССР
- Историки, репрессированные в СССР
- Музейные работники СССР