47-й полк специального назначения «Тигр» (47-w hklt vhyengl,ukik ug[ugcyunx «Mnij»)

Перейти к навигации Перейти к поиску
47-й полк специального назначения «Тигр»
(Войсковая часть № 4125)
укр. 47-й полк спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Тигр»
Шеврон 47-го полка
Шеврон 47-го полка
Годы существования 19 мая 2004 — март 2014 (фактически июнь 2015)
Страна  Украина
Подчинение Крымское территориальное командование внутренних войск МВД Украины (до марта 2014)[1]
Входит в Внутренние войска МВД Украины
Тип полк специального назначения
Функция охрана общественного порядка, предотвращение массовых беспорядков, нейтрализация диверсантов и террористов
Численность 730 человек (2013)[2]
Часть Краснокаменка (Феодосия)
Прозвище Кошачьи (укр. котячі)
Участие в Евромайдан, Аннексия Крыма Российской Федерацией
Командиры
Известные командиры Н. И. Балан
Ю. А. Лебедь
Логотип Викисклада Медиафайлы на Викискладе

47-й полк специального назначения «Тигр» (укр. 47-й полк спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Тигр»), в/ч 4125 — формирование специального назначения внутренних войск МВД Украины Крымского территориального командования внутренних войск МВД Украины. Существовал до марта 2014 года. Штаб-квартира полка специального назначения находилась в посёлке Краснокаменка. На полк СпН были возложены задачи по охране общественного порядка, конституционного строя, обезвреживанию диверсионных групп и противодействию терроризму на территории Крыма.

История

[править | править код]
Бывшее (до 2014 года) расположение и казармы полка в Краснокаменке

З приходом в НГУ в 1995 р. нового командувача генерал-лейтенанта гвардії А. І. Кузьмука, почалася робота по значному збільшенню боєздатності даного збройного формування. В ході цих реформ, до складу 4-ї дивізії НГУ наказом КНГУ від 5 травня 1996 р. був переданий 52-й окремий механізований полк Збройних Сил України. Наказом КНГУ від 14 червня 1996 р. частина отримала найменування 52-го полку НГУ (в/ч 4125) з місцем дислокації в м. Павлограді Дніпропетровської області.

Цей полк вів свою історію від 5-го гвардійського механізованого Волноваського ордена Суворова полку, що входив до складу 254-ї мотострілецької Черкаської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізії Радянської Армії. Він походив від 5-ї гвардійської механізованої бригади, яка воювала в складі 2-го гвардійського Миколаївсько-Будапештського Червонопрапорного ордена Суворова механізованого корпусу, і увійшов до складу 254-ї дивізії в тільки післявоєнний період.

254-та стрілецька дивізія була сформована в м. Тулі наказом НКВС СРСР від 29 червня 1941 р. На її формування з кадрів НКВС було виділено до 1500 командирів і молодшого начскладу, переважно прикордонників, а решта бійців призивалися з запасу. Дивізія брала участь в битві під Москвою, воювала в Україні і в Молдові, і завершила свій бойовий шлях в травні 1945 р. в м. Празі (Чехословаччина). У повоєнний час в 1946 р. вона була переформована в 27-му механізовану дивізію, в 1957 р. стала 27-ю мотострілецькою дивізією, а в 1965 р, напередодні 20-річного ювілею Перемоги, дивізії був повернений військовий номер 254. До 1956 р. з'єднання перебувало в складі Одеського військового округу, а після угорських подій до 1990 р. — в складі Південної групи військ і дислокувалася в м. Секешфехервар (Угорщина), а потім було виведено на територію Київського військового округу в м. Артемівськ Донецької області. Уже в українській армії 5-й гвардійський механізований полк був виведений зі складу 254-ї дивізії і став 52-м окремим механізованим полком.

Полк розміщувався у військовому містечку колишньої Школи молодших спеціалістів зв'язку Ракетних військ стратегічного призначення Збройних Сил СРСР. Цікаво, що в цих же казармах колись розміщувалося полкове депо 2-го лейб-гусарського Павлоградського Імператора Олександра III полку російської армії, а в 1930-ті рр. — 88-й стрілецький полк 30-ї Іркутської Червонопрапорної ордена Трудового Червоного Прапора Української СРСР імені ВЦВК стрілецької дивізії Червоної Армії.

До складу 52-го полку НГУ в 1996—1997 рр. входили танковий батальйон (30 танків Т-64БВ, 1 танк Т-64БК), два мотострілецьких батальйони, батальйон спеціального призначення, зенітний дивізіон, мінометна рота, ремонтна рота, рота бойового забезпечення, взвод хімзахисту, комендантський взвод, полковий медпункт.

Наказом КНГУ від 26.12.1996 р на базі батальйону спеціального призначення 11-го полку НГУ в м. Донецьку був сформований 23-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ (в/ч 2243), відомий як «Грім». Свою історію донецький спецназ НГУ вів від навчальної роти спеціального призначення 50-го окремого механізованого полку оперативного призначення Внутрішніх військ МВС СРСР.

Наказом КНГУ від 15 квітня 1998 р. дніпропетровський 15-й полк НГУ був перетворений в 26-й окремий батальйон НГУ, а наказом КНГУ від 10 червня 1998 року він був перейменований в 26-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ.

Наказом КНГУ від 26 грудня 1998 р. 11-й і 52-й полки НГУ стали 26-ю і 52-ю бригадами НГУ відповідно.

Крім того, до складу 4-ї дивізії НГУ входили 2-й окремий медичний загін НГУ (в/ч 2242), пізніше перетворений в 1-й військовий госпіталь НГУ (в/ч 2249), а також 4-й окремий батальйон зв'язку НГУ (в/ч 2245), сформований наказом КНГУ від 31 березня 1998 року на базі дивізійного вузла зв'язку.

У тому ж 1998 року у складі 4-ї дивізії НГУ було сформовано окремий підрозділ (рота) розвідки спеціального призначення (в/ч 2240 «Р»), перейменована в 1999 р. в підрозділ спецпризначення і антитерору.

Указом Президента України від 17 грудня 1999 року всі підрозділи 4-ї дивізії НГУ були передані до складу Внутрішніх військ МВС України. Законом України від 11 січня 2000 р. НГУ була розформована.

Управління 4-ї дивізії НГУ було перетворено в управління Східного територіального командування Внутрішніх військ МВС України (в/ч 2240).

26-та бригада НГУ стала 44-м полком оперативного призначення Внутрішніх військ МВС України (в/ч 4111), який незабаром був перетворений в 34-й окремий батальйон оперативного призначення Внутрішніх військ МВС України. У 2007 році цей батальйон був розформований.

23-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ «Грім» був сформований 26 грудня 1996 р. на базі батальйону СпП в\ч 4111 або 26 бригади НГУ м. Донецьк (командир батальйону майор Панасюк Олександр Григорович) в 1997 році і отримав найменування в\ч 2243. Дислокувалася ця частина в м. Донецьк, вул. Нафтова. Першим командиром був призначений підполковник Тучин Віктор Васильович, другий і останній командир цієї частини — підполковник Надточій Олексій Сергійович. У 2000 році, в зв'язку з розформуванням НГУ, 23 ОБрСпП НГУ «Грім» був розформований, особовий склад переведений в в\ч 4111 м. Донецьк вже ВВ МВС України, де був розподілений по підрозділах цієї частини.

26-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ став лінійним батальйоном 16-го спеціального моторизованого полку Внутрішніх військ МВС України (в/ч 3036)., 52-га бригада НГУ була переформована в 43-й полк оперативного призначення Внутрішніх військ МВС України (в/ч 4125), який, як і донецький 44-й полк, незабаром був перетворений в 37-й окремий батальйон оперативного призначення Внутрішніх військ МВС України. У 2005 році цей батальйон був розформований. Матеріальна база (бойова техніка 52-ї бригади НГУ в 1999 р. була передана Збройним Силам України) і частина особового складу батальйону пішли на формування 47-го окремого полку спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Тигр» (в/ч 4125) в м . Феодосія. приказу Министра ВД Украины № 537, от 19 мая 2004 года, одна из частей оперативного назначения МВД Украины — 37-й отдельный батальон внутренних войск был передислоцирован из Павлограда в посёлок Краснокаменка, Автономная Республика Крым и был переформирован в 47-й полк специального назначения «Тигр» (в/ч 4125), со включением в его состав войсковой части № 1841 (Судак) в качестве батальона.

Командиром полка был назначен подполковник Н. И. Балан (он оставался командиром полка до 2008 года, когда полковник Н. И. Балан был назначен заместителем начальника управления Западного территориального командования, а с 1 декабря 2010 года начальником управления Крымского территориального командования внутренних войск МВД Украины[3]).

7 сентября 2004 года Президент Украины Л. Д. Кучма вручил части боевое знамя и грамоту.

В ходе аннексии Крыма Россией 47-й полк внутренних войск МВД «Тигр» был расформирован, знамя воинской части вывезено на Украину.

Войсковая часть № 6915 Росгвардии Российской Федерации (Краснокаменка) не является правопреемником войсковой части № 4125[источник не указан 808 дней].

Комплектование

[править | править код]

Полк был укомплектован как контрактниками, так и военнослужащими срочной службы. Незначительное их число выехало на Украину или уволилось, большинство перешло на сторону РФ.

Вооружение и экипировка

[править | править код]

Вооружение стрелковое и лёгкое артиллерийское[4].

Деятельность

[править | править код]
Знамя 47-го полка спецназа внутренних войск МВД Украины.

В задачи «Тигра» входили действия в условиях крайнего осложнения оперативной обстановки — групповые хулиганские проявления, массовые беспорядки, бунты в местах лишения свободы, оказание помощи пограничным войскам Украины в случае осложнения обстановки на границе. Часть могла использоваться в общевойсковых целях как штурмовые отряды в условиях вооружённого конфликта, личный состав был обучен действовать как в обороне, так и в наступлении. В обычной обстановке личный состав занимался служебной и боевой подготовкой, нёс патрульную службу по охране общественного порядка.

Личный состав формирования участвовал в тактико-специальных и военных учениях, в том числе — совместных учениях с военнослужащими спецподразделений и иных других воинских частей вооружённых сил Украины.

  • так, в мае 2011 года по результатам соревнований среди формирований специального назначения внутренних войск МВД Украины, полк «Тигр» занял первое место[5]
  • после этого, с 14 по 30 июня 2011 года в рамках международного сотрудничества между внутренними войсками МВД Украины и Национальной жандармерией Франции на базе полка специального назначения «Тигр» прошёл совместный курс учений по усвоению тактики действий европейских сил полиции, под руководством экспертов Национальной жандармерии Франции[6].

Зимой 2005—2006 года личный состав (совместно с сотрудниками милиции и МЧС) участвовал в обеспечении карантинных мероприятий в связи с опасностью возникновения эпизоотии «птичьего гриппа» в Крыму.

8 — 28 июня 2012 года 300 сотрудников полка «Тигр» участвовали в обеспечении общественного порядка в ходе спортивных соревнований «Евро-2012» в Донецке[7][8]

После начала Евромайдана, в декабре 2013 года[9] бойцы полка «Тигр» были направлены в Киев[10]. 8-9 декабря 2013 года в Киев были направлены 730 сотрудников на 20 грузовиках и автобусах[11].

В ходе антиправительственных выступлений в Киеве были убиты два офицера полка: ст. лейтенант Д. А. Власенко и ст. лейтенант В. И. Гончаров[12][13]. Эти обстоятельства способствовали переходу некоторых военнослужащих части на сторону РФ[источник не указан 761 день].

Последний командир подразделения Юрий Анатольевич Лебедь в 2022 году был назначен Командующим Национальной гвардией Украины.

Примечания

[править | править код]
  1. ↑ "В общем и целом, на Родину вернулось 99 % личного состава спецподразделений, дислоцировавшихся в Крыму. Боец спецназа — «товар штучный» и никакой металлолом в виде военной техники его не заменит, тем более устаревшей. Так вот, Украина потеряла ...отряд спецназа ВВ МВД (в прошлом «Тень», «Лаванда», «Скат»), полк специального назначения «Тигр» ВВ МВД"
    Владислав Сергиенко. «Беркут». Распятый, но не сломленный Архивная копия от 24 сентября 2015 на Wayback Machine // "Спецназ России" № 4 (210) от 30 апреля 2014
  2. ↑ «Марш-бросок спецназа „Тигр“ на Киев» Архивировано 15 февраля 2014 года. Ліга/ новости, 09.12.2013.
  3. ↑ У внутренних войск Крыма — новый начальник // «Крымская правда» от 1 декабря 2010
  4. ↑ Спецназ внутренних войск МВД Украины. Дата обращения: 9 декабря 2013. Архивировано из оригинала 13 декабря 2013 года.
  5. ↑ Кизилташские «тигры» победили в соревнованиях среди спецподразделений Архивировано 13 декабря 2013 года. / официальный сайт Феодосийского городского совета от 23 мая 2011
  6. ↑ Жандармы вручили сертификаты военнослужащим внутренних войск Архивная копия от 4 марта 2016 на Wayback Machine // Лента новостей Крыма от 5 июля 2011
  7. ↑ Крымский полк Внутренних войск прибыл в Донецк Архивная копия от 2 апреля 2015 на Wayback Machine // УНН от 8 июня 2012
  8. ↑ В Донецке болельщиков будет охранять полк спецназначения «Тигр» Архивная копия от 12 мая 2014 на Wayback Machine // LB.UA
  9. ↑ В Крыму подготовили для Киева полк спецназначения Архивная копия от 13 мая 2014 на Wayback Machine // «Факты. UA» от 2 декабря 2013
  10. ↑ Екатерина Шевалье. «Беркут», «Тигр» и «Омега»: кто охраняет Киев во время акций протеста? Архивная копия от 12 мая 2014 на Wayback Machine // «Аргументы и факты» от 24 января 2014
  11. ↑ Марш-бросок спецназа «Тигр» на Киев: видео из Василькова Архивная копия от 15 февраля 2014 на Wayback Machine // «Ліга-Новости» от 9 декабря 2013
  12. ↑ НЕ СТИХАЄ В ДУШІ ГУЛ // «Слово честi», № 1 (45), березень 2014. стор.7-9
  13. ↑ Погибший в Киеве милиционер недавно потерял сестру и усыновил её детей (фото) Архивная копия от 2 апреля 2015 на Wayback Machine // «Сегодня. UA» от 22 февраля 2014

Литература

[править | править код]

Ссылки

[править | править код]
Источник — https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=47-й_полк_специального_назначения_«Тигр»&oldid=140050258